Ознайомлення з «сирими» часовими рядами
Найпоширеніший перший крок у часового-рядовому аналізі — показати ваш часовий ряд у наочному форматі. Найзручніше переглядати «сирі» дані часових рядів у R за допомогою команди print(), яка відображає Start, End та Frequency ваших даних разом зі спостереженнями.
Ще одна корисна команда для перегляду часових рядів у R — функція length, яка показує загальну кількість спостережень у ваших даних.
Деякі набори даних дуже довгі, тож інколи зручніше попередньо переглянути підмножину, а не виводити весь ряд. Функції head(___, n =___) і tail(___, n =___), де n — кількість елементів для показу, відповідно зосереджуються на перших і останніх елементах набору даних.
У цій вправі ви дослідите відомі річні дані про стік Нілу — Nile. Цей часовий ряд містить метадані. Викликаючи print(Nile), зверніть увагу, що Start = 1871 означає рік першого річного спостереження, а End = 1970 — рік останнього річного спостереження.
Ця вправа є частиною курсу
Аналіз часових рядів в R
Інструкції до вправи
- Використайте функцію
print(), щоб відобразити дані про річку Ніл. Об'єкт даних має назвуNile. - Використайте функцію
length(), щоб визначити кількість елементів у наборі данихNile. - Використайте
head(), щоб показати перші 10 елементів набору даних Nile. Для цього встановіть аргументnрівним10. - Використайте
tail(), щоб показати останні 12 елементів набору даних Nile, знову встановивши відповідне значення для аргументуn.
Інтерактивна практична вправа
Спробуйте виконати цю вправу, доповнивши цей зразок коду.
# Print the Nile dataset
# List the number of observations in the Nile dataset
# Display the first 10 elements of the Nile dataset
# Display the last 12 elements of the Nile dataset